Группы “Стан”, "CordOn"

“Стан”

“Стан” (Кривий Ріг)
“Почуваємо себе нормально, але можна би було краще. Хороший фестиваль “середньої руки”, непоганий звук, непогана робота технічної групи, але, звісно, є недоліки. Гадаю, все ще попереду. Публіка? На контакт іде дуже добре. Побажання фестивалю? Більше дисципліни, більше організаційності (як в роботі режисерської групи, так і в роботі із музикантами)”.

До речі, неймовірно екзотична група: зі всіх трьох учасників очей не можна звести. Особливо із клавішниці із безліччю довжелезних ненатуральних рожевих косичок, якими вона, як дивовижна медуза щупальцями, ляскала на сцені клавішні та просікала простір...

Ще одна заувага: такі рокові натурали на сцені, які ладні її ж і роздерти, розтрощити усю апаратуру, за лаштунками перетворюються на спокійних та чемних, іноді навіть надто скромних хлопців, які розповідають тихенько, про що в них “пісеньки” (до речі, від тих “пісеньок” вуха рвуться) ...аж не віриться. Це стосується майже усіх.

"CordOn"

„CordОn” (м. Виноградів)
Роберт Тіводор, вокал: “Враження від фестивалю – супер. Поспівали, поспілкувалися...”

Тіберій Ембер (барабани): “Про таку атмосферу ми мріяли вже давно”.

Роберт: “Враження бути дипломантами – нормальне. Хотілося би, звичайно, перемоги. Але на що гідні, те маємо. Публіка нас сприймала шаленими оплесками”.

Все це, зізнаюся, голосом чи не могильним... Лаконічно. Не хотячи. Обкурені чи що, думаю і питаю: “Ну, ви хоч задоволені, хлопці?” Вони: “Закарпаття forever!!!” Зрештою, після того, як хлопці львівську “Ляльку” перевернули і зробили там такий фурор, дипломантство – це розчарування... Не шмаркайте носами, хлопці, все ще попереду!

тексти Марія ТИТАРЕНКО

Если у вас есть что добавить к тексту о художнике, или есть желание оставить комментарий к фильму - пишите...